Сценарій на День Подяки. Вистава "Лісова історія"

Готуючись до Дня Подяки у нашій церкві, я відразу запитала у Google, що він може мені запропонувати на цю тему. Варіантів він видав мені не так багато, що відбувається майже завжди, коли шукаєш християнський російськомовний, вже не кажучи про україномовний, контент. На сайті kopilochka.net я знайшла сценарій "Лісової історії", написаний Катериною Пасічник з Одеси. Так як він був написаний російською мовою, а в нас україномовна церква, я переклала його українською.

Сподіваюсь, що вам ця вистава сподобається так само, як і нам 🍁

Короткий зміст: Лісові звірята готуються до зими. Білки роблять запаси на зиму, а борсук спить. В інсценівці згадуються слова з книги Приповістей: Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Дійові особи:

• Тато-Білка

• Мама-Білка

• Білченята (Знайка, Живчик, Крихітка)

• Борсук Боря

• Сорока Варя (можна слова сороки поділити на 2 персонажі, які весь час сперечаються і піднімають шум, хто більше знає і хто розумніший).

Сцена 1

Музичний фон - спів птахів. Вибігають білочки, грають у квача. Тато читає газету, мама витирає посуд, сорока збоку спостерігає.

Мама: Знайка! Живчик! Крихітка! Негайно припиніть! Дивіться, який стовп пилу здійняли! Краще допоможіть мені поставити посуд на місце.

(Білочки починають складати тарілки. Мама повертається до тата). Милий, ну що там пишуть в «Лісовій газеті?» Які останні новини?

Тато відкладає газету, збирається сказати, але його випереджає сорока:

Варя: Ну які можуть бути останні новини в газеті? Останні новини завжди у мене!!! Новина перрррша! Вчорррррра на узліссі біля старррої берррези побилися два горрробця! Пррричина невідома! Новина дррруга! Соловей полетів на гастррролі в сусідній ліс! Поверрррнеться через трррри дні! І новина трррретя, найголовніша! Зима на носі! (Летить)

Крихітка: Мама, а в кого зима на носі?

Мама: У всіх нас.

Крихітка: (бере дзеркальце і дивиться на свій ніс). А у мене немає ...... (дивиться на ніс мами, тата і т.д.) І у тебе немає, і у тата, і у Знайки з Живчиком теж.

Мама: Мила Крихітка! Коли говорять: «Зима на носі», - це означає, що вона скоро настане. А раз так, то час нам робити запаси.

Тато: Так, дійсно час! Бог в цьому році дав дуже багатий урожай! Стільки ягід, грибів, горіхів і шишок в лісі! Нумо, діти, беріть кошики та підемо по гриби!

Крихітка: А я знаю, де ціла галявина грибів, великих і красивих - в червону крапочку! Напевно, вони дуже смачні! (Облизується) Йдемо скоріше туди! (Тягне тата за руку).

Тато: Зачекай, Крихітко, не поспішай! Ті гриби, про які ти говориш, називаються мухомори і їх не можна їсти, тому що вони дуже отруйні. Ми будемо збирати їстівні гриби: боровики, підосичники, підберезники, опеньки, сироїжки …

Крихітка: А як же я зрозумію, які гриби їстівні, а які отруйні?

Тато: За це не хвилюйся! Ми з мамою навчимо тебе їх розрізняти. (Йдуть)

Сцена 2

Виходить Борсук з подушкою. Озирається на всі боки і прислухається.

Боря: Ну, нарешті! Знайшов єдине спокійне місце в нашому лісі. А то сьогодні з самого ранку всім не спиться! Сороки обговорюють останні новини, білки ганяють туди-сюди, ведмідь кудись з кошиком потупцяв. І чого їм усім спокійно не живеться??? Так, де тут сонячне місце? (Озирається на всі боки) Ага! Ось тут я і влаштуюся! (Збиває подушку і лягає спати).

Прилітає сорока.

Варя: Засмагаєш?

Боря: (крізь сон, блаженно) Засмагаю.

Варя: А всі лісові мешканці до зими готуються! Білки гррррибів вже цілу комору назбиррррали! І тобі, Борррря, треба поспішити запаси ррробити!

Боря: (здивовано) Так куди мені поспішати? У білок сім'я велика ... А мені одному чи багато треба? Встигну ще! Краще поніжусь на сонечку, поки ще тепло.

Варя: Ну, як знаєш! Моя справа - поперррредити!

(Летить. Борсук знову лягає спати.)

Сцена 3

(На сцену вибігає Живчик, милується природою і раптом помічає Борсука Борю).

Живчик: Мама! Тато! Ідіть мерщій сюди! Я знайшов нашого сусіда - борсука!!!!

(Вибігають всі білки)

Знайка та Крихітка: Ура!!!!!! Дядько Боря знайшовся!!!!

(Борсук від криків прокидається)

Мама: Доброго дня, сусіде! Куди ж ви зникли? Я вас вже цілий місяць не бачила.

Боря: Та знаєте, все справи, справи ... (ховає подушку за спиною)

Тато: Так, роботи в цьому році багато! Бог подбав, щоб ніхто не залишився взимку голодним! Стільки плодів подарував нашому лісу! Ми з дітлахами працювали від світанку до заходу сонця цілий місяць! Зате тепер можемо відпочивати - гуляти по осінньому лісу і насолоджуватися його красою! А ви, сусіде, встигли підготуватися до зими?

Боря: Звичайно, звичайно! У мене повна комора ягід і жолудів! Запрошу вас як-небудь до себе на суничний чай! А поки піду я ... Справи, знаєте! До побачення, сусіди! (Пішов).

Мама: Дивний він якийсь .... Може, перевтомився, поки запаси робив? А, може, захворів?

Варя: Ага! Захворррів! У нього дуже «рррідкісна» хворрроба! Лінь називається! А лінощі, як відомо, сон накидають ... Спав він, коли всі трррррудились, а ви його збудили!!!

Живчик: (задумливо) Лінощі сон накидають. Десь я вже це чув.

Знайка: Не «десь», а в Лісовій школі, на біблійних уроках! Пам'ятаєш, ми читали книгу Приповістей і там було написано: «Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує» ...

Крихітка: (плаче) Мама!!! Тато!!! Що ж буде з дядьком Борею?!!! Він взимку помре від голоду?

Мама: Не хвилюйся, Крихітко! Ми дядька Борю в біді не залишимо! Правда, милий?

Тато: Ну, звичайно! Нумо, діти, швиденько за мною! Зробимо дядькові Борі сюрприз!

(всі йдуть)

Сцена 4

(Вибігає Борсук в паніці і щось шукає)

Боря: Так ... тут нічого ... тут теж ... .Куда ж всі жолуді зникли? Може, я галявину переплутав? (Озирається) Та ні, дубки на місці, а плодів немає. (Пригнічений, сідає) Що ж мені тепер робити? Може, піти ягоди пошукати? (Підводиться і знову сідає) Які можуть бути ягоди в такий холод? (Щулиться від холоду)

(Під час наступного монологу Борсука до нього тихо підкрадаються Живчик і Знайка, ставлять поруч великий кошик з плодами і ховаються).

Боря: (піднімає з землі осінній лист) Цікаво, а листочки смачні? (Пробує) Фу! Який гіркий!!! О! Шишки! (Збирає і пробує витрусити горішки) Так, десь тут мають бути горішки ... .Ця порожня (викидає) ... Ця теж ... Зрозуміло. Тут вже хтось встиг попрацювати. (Сумний сідає на пеньок) А, може, тут корінці якісь їстівні залишилися? (Починає шукати і натикається на кошик з плодами. Читає по складах записку, яка прикріплена до кошика) Бо-рі від дру-зів. Борі!!! Це значить мені! Нумо, що тут, подивимося. Диви!!! Повна корзина смакоти! Цікаво, хто ж мені її приніс? (Озирається на всі боки і помічає Знайку і Живчика) Знайка! Живчик! Ви що там в хованки граєте?! А ви випадково не помітили хто мені приніс ось цю корзину?

Живчик: Вибачте, дядько Боря, але ми були надто захоплені грою, щоб помітити.

Боря: Шкода ... Мені було б так приємно дізнатися, хто мені зробив такий дорогоцінний подарунок! Адже я його не заслужив.

Знайка: Я можу вам сказати, хто це!!!! Це той, хто був уважним на біблійних уроках і всі «золоті правила» не просто зазубрив, а й навчився застосовувати їх у своєму житті!

Боря: (сумно) А я біблійні уроки завжди прогулював і ніколи не чув про «золоті правила» ... Знайка! Живчик! Ви могли б допомогти мені вивчити всі ці правила?!

Живчик: Ну, звичайно, дядько Боря!

Знайка: Ми можемо почати вчити їх вже зараз!

Боря: Правда ?! От чудово!

Знайка: Отже, правило перше: «Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує».

Боря: (повторює) Лінощі сон накидають... Яке гарне правило! Шкода, що я про нього раніше не знав.

Знайка: Правило друге: «Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.».

Боря: Треба ж! А я цього не знав! Потрібно всі ці правила записати!Так, хлопці, йдемо до мене додому! Я заведу зошит і буду все туди записувати!

(Йдуть)

Варя: Ось так, дорррррогі! Будьте старррранними! Вивчайте «золоті прррррравила» і не забувайте застосовувати їх у своєму житті!

(Летить)

КІНЕЦЬ